Вітаю Вас, Гість
Головна » 2019 » Лютий » 21 » Ти – вічний біль, Афганістан
11:32
Ти – вічний біль, Афганістан

Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім`ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка.  Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. 

 15 лютого українці  відзначали День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. І не випадково обрана ця дата, адже саме цього дня, 15 лютого, в далекому 1989 році закінчилась для народів колишнього СРСР десятирічна кривава трагічна війна в Афганістані, війна, яка тривала вдвічі довше, ніж Друга світова війна.

Саме  з нагоди 30-ї річниці виведення військ з Афганістану у Миропільському НВК був проведений виховний захід для учнів 7-11 класів «Ти-вічний біль, Афганістан» та випущена тематична стінгазета.

Ведучі та всі учасники заходу розповідали про страшну війну, про факти, від яких мурахи йшли по тілу, про воїнів-інтернаціоналістів – жителів нашого Краснопільського району, які загинули в Афганістані, про людську честь та мужність побратимів. Вірші від Симоненко Марії та Остапенко Анастасії, пісня «Солдат порядка», яку виконувала вчитель Ірина Махно,  уривки з документальних фільмів та відеокліпи пісень «Кандагар», «В огнях свечей», «Мир без войны – дети земли» були прикрасою виховної години, прикрасою, яка викликала сльози  на очах глядачів.

На захід був запрошений учасник бойових дій в Афганістані - Шурхаленко Олександр Андрійович - людина, яка не з чужих слів знає і розповідає про Афган.   Олександр Андрійович яскраво описав умови, в яких перебували наші солдати, розповів про природні і соціальні умови, в яких проживав афганський народ.

Олександр Андрійович розповідав, що нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ. І вони  наводили лад у тій країні «вогнем і мечем», вони вірили, що продовжують подвиги й славу батьків і дідів, які виконували такі ж обов’язки в Іспанії, Угорщині, Чехії. Учні дізналися, що через афганське пекло війни пройшли 160 375 призваних з України до лав обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані. Загинуло 3360 військових, серед яких 80 зникли безвісти. Отримали поранення більше 8 тис., стали інвалідами 3560 чол., залишилися сиротами 711 дітей. Таку страшну данину сплатила Україна в Афганістані.

За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля… Ми вдячні Олександру Андрійовичу, ми вдячні всім воїнам-інтернаціоналістам за те, що вони бережуть пам'ять про події тих років, за те, що за  30 років не притупився біль втрат. Війна в Афганістані – це трагедія сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє, застереження від воєнних дій, застереження заради миру.

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені усюди матері.

Хай буде мир. Веселі будуть діти,

Спокійними скрізь стануть всі жінки,

І перестануть думати ночами,

Що десь коханий гине на війні.

Переглядів: 94 | Додав: informatik | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]